Співзалежність: фактори розвитку, характерні прояви та стратегії лікування

Алкоголізм, наркоманія та інші види адикцій небезпечні тим, що окрім самих залежних, страждають їхні близькі, які нерідко звинувачують себе у виниклій проблемі та присвячують життя її вирішенню. У результаті у них розвивається емоційна співзалежність. Наслідки можуть бути найсумнішими.

Що називають співзалежністю

Co-dependency, або синдром співзалежності, не є окремим захворюванням. Вчені визначають співзалежні стосунки як психологічний стан або форму нездорового контакту, для якого характерні:

жертовність і ігнорування власних потреб;
надмірний контроль при одночасному потуранні;
відсутність особистих кордонів;
страждання через події, які співзалежний не може контролювати з різних причин.

Зовні співзалежні стосунки виглядають як турбота і навіть любов, проте такими не є. Люди в таких стосунках не допомагають позбутися адикції, а частіше підтримують і стимулюють її розвиток.

Чому виникає співзалежність (codependency)

Фактори виникнення патологічної емоційної прив’язаності завжди індивідуальні. Найпоширеніші причини співзалежності:

дитячі психологічні травми;
страх самотності, втрати близької людини;
занижена самооцінка;
залежність від думки оточуючих;
невміння вибудувати особисті кордони.

Якщо дитина росла в сім’ї алкоголіка або наркомана, вона буде копіювати поведінку співзалежного з батьків. Ознаки співзалежності можуть з’явитися ще до виникнення самої адикції — людина просто грає звичну роль.

Як визначити порушення

Орієнтацію на потреби партнера на шкоду власним можна виявити за такими ознаками співзалежності:

повна зосередженість на залежній людині;
намагання контролювати її пересування, стосунки та фінансові справи;
прагнення виправдати її вчинки перед оточуючими;
постійне відчуття страху, тривоги, провини;
втрата інтересу до роботи й відпочинку, до інших близьких;
нездатність припинити патологічні стосунки.

У чому небезпека

Співзалежність токсична для залежного і співзалежного, але по-різному. Співзалежні постійно перебувають у стані стресу через фізичне й психічне перенапруження. У результаті у них:

підвищується артеріальний тиск;
починаються проблеми із серцем і шлунком, загострюються хронічні захворювання;
розвиваються тривожні та депресивні розлади;
знижується імунітет.

Соціальна ізоляція сприяє емоційному вигоранню та втраті особистості.

Co-dependency небезпечна для об’єктів турботи співзалежних тим, що змушує відчувати себе невпевненими у власних силах.

Методи лікування співзалежності

Психологи рекомендують тим, хто вилікувався від залежності, та їхнім близьким взагалі не згадувати про минуле, однак співзалежним важко з цим змиритися. Співзалежність — важкий і складний стан, позбутися якого можна лише за допомогою лікарів.

У питанні, як лікувати співзалежність, єдиного підходу в сучасній психології не існує. Адже причини та прояви синдрому завжди індивідуальні.

Індивідуальна психотерапія

Персональні сесії з психотерапевтом передбачають роботу над:

самооцінкою та відновленням психологічного балансу;
почуттям провини та підвищеною тривожністю;
відновленням особистих кордонів і навчанням навичкам їх захисту;
психологічними травмами.

По суті, психолог навчає співзалежних жити власним життям.

Групова психотерапія

Під час групових занять формуються здорові сценарії поведінки:

У групі людина бачить, як можна спілкуватися без контролю та рятівництва.
Усвідомлення того, що схожі труднощі є в інших, знижує напруження й самокритику, почуття ізоляції та сорому.
У групі безпечно тренувати вміння говорити «ні», відстоювати свою думку, будувати особисті кордони.

Сімейна психотерапія

Особлива увага приділяється відновленню системи сімейних стосунків, навчанню навичкам взаємодії після лікування, а також правильному розподілу ролей у сім’ї залежного. Сімейна психокорекція — ефективний спосіб позбавити співзалежних почуття провини та навчити хворого брати відповідальність на себе.

Коли потрібно звертатися до спеціаліста

Не завжди в сім’ї виникають співзалежні стосунки. Однак ми рекомендуємо звернутися по допомогу до психолога, якщо:

з’явилося відчуття втрати себе, своєї особистості;
тривога й почуття провини відчуваються хронічно;
турбота про залежного призвела до емоційного виснаження та погіршення здоров’я.

Якщо ви не можете сказати «ні» залежній людині й не знаєте, що робити — терміново попросіть допомоги. Щоб з’ясувати, як лікувати співзалежність, психологу достатньо поспілкуватися з клієнтами.

Висновок

Співзалежність — це реальна загроза здоров’ю, а іноді й життю (через депресію, суїцидальну поведінку, перебування в небезпечних стосунках, ігнорування захворювань). Не варто руйнувати своє життя заради людини, яка залежить від пляшки алкоголю, дози наркотику чи обертання ігрових автоматів. Якщо вам погано й потрібна психологічна допомога — звертайтеся до нашого наркологічного центру Detox Clinic. Ми знайдемо спосіб повернути ваше життя!